Останнім часом, ті хто хоч трохи цікавиться митною тематикою, мають змогу побачити просто таки дивовижні речі, які творяться в Держмитслужбі. В умовах повного безвладдя та на фоні гучних подій, що відбуваються в країні (місцеві вибори, епідемія covid-19 тощо) на поверхню повилазило таке, що визиває заздрість навіть у найзапекліших контрабандистів минулого.
Так, 23 жовтня було звільнено з займаної посади в.о. начальника Галицької митниці Володимира Цабака, який за короткий час вже почав наводити порядок на митниці.
Вже 26 жовтня надійшов наказ Держмитслужби про надання права підпису фінансових документів на Галицькій митниці Скоромному Ярославу – заступнику начальника митниці. І усім одразу стало зрозуміло, що ні про яке покращення мова не піде, оскільки цей персонаж дуже широко відомий у середовищі контрабандистів, а його апетити та амбіції вражають своєю безмежністю. 30 жовтня він був призначений виконуючим обов’язки начальника Галицької митниці. Наказ про призначення підписав виконуючий обов’язки Голови Держмитслужби Євгеній Єнтіс.
Ярослав Скоромний – єдина дитина відомої у Вінницькому регіоні людини, необмежений в коштах та у можливостях. У митній системі з 2017 року і одразу на посаді заступника начальника митниці. До того працював у прокуратурі Вінницької області, але хабарів мабуть носили мало – а апетити в нього дуже великі. Тому, як у казці про золоту рибку – раз, і за одну ніч перетворився на заступника керівника однієї з найпотужніших митниць країни, яка об’єднує в собі Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області. Виникає питання, а чому йому не знайшлося місця у Вінницькій митниці? І відповідь дуже проста – там малі об’єми для такого видатного спеціаліста-митника, мало носять хабарів.
Але і цього «вінницькому когуту», як його прозвали на Львівщині, було замало. Тоді, трохи освоївшись та зрозумівши що і де погано лежить, він доклав чимало зусиль для того, щоб перед ним відчинились двері кабінетів деяких дуже високих державних сановників. Звичайно, не задарма. І саме це дало йому можливість миттєво зорієнтуватися, та призначатись виконуючим обов’язки начальника Галицької митниці – після звільнення Цабака. Звичайно ж, надавши своїм покровителям певні гарантії про наступне суттєве покращення їхнього особистого матеріального становища.
Звичайно, думки нового керівника митниці були аж ніяк не про захист Державних інтересів – а якраз про те, як запровадити на підпорядкованій митниці якомога більше корупційних «схем» та розширити їх для отримання все більшої і більшої суми хабарів.
Тому, одним з перших наказів Скоромного було призначення на Галицьку митницю цілого ряду сумнівних типів, які перебували поза штатом в очікуванні свого звільнення після ліквідації ДФС. Ці персонажі неодноразово заплямовували свою репутацію корупційними скандалами, та їх не наважувався перевести в митницю навіть його попередник Цабак.
Ключову роль у своїх наполеонівських планах Скоромний відвів Володимиру Качмарському, з яким його давно вже поєднувала невгамовна тяга до «брудних» грошей. Качмарський був призначений на посаду заступника начальника управління протидії митним правопорушенням-начальника оперативного відділу. Але головним його завданням стало контроль та збір так званої «каси» – готівкових коштів, отриманих від контрабанди та різноманітних злочинних «схем», направлених на ухилення від сплати належних платежів до Держбюджету.
Качмарський зорієнтувався дуже швидко – позначився великий досвід і знання справи. На ключових місцях були розставлені довірені люди, проведені перемовини з посередниками-контрабандистами та з недоброчесними суб’єктами ЗЕД. І через митницю хлинули, небачені до того, потоки контрольованої контрабанди та сірого імпорту/експорту товарів. «Зголоднілі» Скоромний та компанія, розуміючи що таке їх щастя протримається недовго не гребують нічим і хапають так, начебто останній день живуть.
Новости по теме: Компания Ротенберга может получить рекордный контракт на 1 триллион рублей
Запрацювали різноманітні «схеми» по «чорній» контрабанді, по заниженню рівня митної вартості, по використанню товарів прикриття, по підміні назви та коду товару, його ваги та кількості тощо.
Під особистим контролем нового начальника митниці, через свого посіпаку Качмарського, на територію України пропускаються мікроавтобуси з дорогим, брендовим одягом і взуттям (кожний бус перевозить 5 – 6 кубічних метрів товару, вагою 1200 – 2000 кг). У Державний бюджет при цьому не сплачується жодної копійки. За це митники беруть з кожного кубічного метра товару хабар у розмірі від 1000 до 1500$. Щомісяця пропускається до 1500 — 2000 м3 таких брендових товарів.
Качмарський також особисто займається збором «кешу» за митні оформлення кількох тисяч бувших у використанні автомобілів. Оформлюються ці так звані «євробляхи» за заниженою вартістю, а хабар для митників встановлено Скоромним на рівні 200-250$ з кожної машини.
На ключових митних постах новим начальником Галицької митниці розставлені довірені особи, відповідальні за організацію і збір грошових коштів, які в подальшому передаються Качмарському – а той вже передає йому. На митному посту «Краковець» це Гаталяк Олег, на пункті пропуску «Шегині» – старші змін Михайлецький, Бойко, Будз та Паробок, на митному посту «Рава-Руська» – старші змін Заброварна, Челядіна, Коцур та Гузь, на митному посту «Львів-поштовий» – заступник начальника поста Галкіна, на митному посту «Грушів» – старші змін Ошуст, Штохман, Базиляк та Смажевський.
Для розрахунку суми хабарів, ними використовуються наступні тарифи (або умови) для контрабандного переміщення окремих товарів:
Автозапчастини нові – 1,30 – 1,50 $ за кг;
Одяг (Китай, Європа) – 350 $ за 1 куб;
Одяг (Італія – бренд) – 500 $ за 1 куб;
Побутова техніка нова – 13 – 18 % від вартості;
Побутова техніка б/в – 10000 – 15000 грн. за мікроавтобус;
Продукти харчування (Польща, Німеччина) – 15 грн. за кг;
Продукти (Італія) – 20 грн. за кг;
Телефони (андроід) – 5 – 7 $ за шт;
Телефони (айфон) – 10 $ за шт.
Діє ще багато різних злочинних «схем», проте, найулюбленішою «схемою» для Скоромного став пропуск в Україну автомашин з новим одягом та іншими висококоштовними товарами. Ці товари з території республіки Польща виїжджають офіційно, на нейтральній полосі документи викидаються або підміняються на підроблені документи, в яких вказано дешеві товари, так звані «товари прикриття». В пункті пропуску товар не доглядається й одразу ж іде на внутрішню митницю – наприклад до митного поста «Городок» цієї ж митниці. Ці товари не оформлюються зовсім, або розмитнюється так, як вказано в документах – наприклад дешева плитка керамічна, одяг секонд-хенд тощо. При цьому до Державного бюджету з кожної машини товару не сплачується від 1,5 мільйона гривень. Ярослав Скоромний значно активізував цю схему, пропускаючи за місяць близько 500 автомашин з такими товарами. Більш того, він перетягнув на Галицьку митницю навіть ті автомобілі, які оформлювались за схожою «схемою» на Волинській митниці. Хабар по цій «схемі», для Скоромного становить 35 тис. $ з кожної машини.
І саме таку машину було зупинено 14 листопада на митному посту «Краковець» співробітниками Департаменту протидії митним правопорушенням та контрабанді Держмитслужби, спільно з співробітниками СБУ. Товар, що в ній переміщувався, був заявлений водієм як «плитка». Документів на товар не надано, попереднє повідомлення виставлено не було. Все це вказує, що товар мав бути випущений без будь-якого оформлення – як то кажуть в «чорну». При митному огляді, зрозуміло, замість плитки в машині було виявлено одяг та інші високоліквідні товари. Митна вартість товарів оцінюється порядку 220 000 євро. Несплачені в Держбюджет кошти становлять щонайменше 1,5 мільйона гривень.
Ярослав Скоромний особисто контролював переміщення цієї автомашини, і це реальна можливість для того, щоб він все ж таки відповів за заподіяні Державі збитки. І це правильно, так має бути з кожним, хто плутає Державний бюджет зі своїм особистим гаманцем.
І взагалі, виникає резонне питання, що робить на Львівщині цей «вінницький когут» і куди дивляться НАБУ та ДБР? Хіба важко взяти його з готівковими хабарами, зібраними за місяць та показати реальну боротьбу з корупцією в неймовірно великих розмірах?
Олесь Львівський, для ”ОРД”
